Габр Мохамед Рамадан Абделазіс родом з Єгипту, та для себе обрав навчання в Україні. Живучи тут, намагається зрозуміти українську культуру, – говорить хлопець:
“Я люблю море. Це була моя мрія – стати моряком. Мені подобається тут жити, гарна країна і всі досить дружні. До того ж, тут дешевше жити. Мені подобаються вірші Шевченка, вони чудово звучать”.
Акінтола Самуель Олувасеун приїхав з Нігерії, в Україні живе 4 роки, вчиться на морського інженера. За цей час встиг відкрити Україну та полюбив борщ. Говорить, що родина пишається ним і, якби не коронавірус, запросив би рідних, щоб показати їм Україну:
Країна, з якої Туалі Далод Ясінте приїхав в Україну, – Кот-д’Івуар. Він тут два роки. Подобається в країні, та важко звикнути до холодів, – говорить хлопець, зараз зацікавився українською історією та почав її вивчати:
“Мене цікавить українська історія, також я читав про Шевченка. Мій батько розказував про нього та інші люди вже тут, в Україні”.
Проректор академії Олександр Шумей говорить, що навчання для іноземців проходить англійською, а українську багато хто вивчає за власним бажанням:
“Шевченка вони знають ще й тому, що Шевченко писав про академію, точніше про училище торгового мореплавання, спадкоємцем якого є Академія. Місце, де ми зараз – це наш квантовий Шевченко. Автор цієї історії з квантовими портретами намалював спеціально для морської академії ось цього Шевченка. Це – київський художник Олександр Грехов”.
Цього дня курсанти морської академії принесли квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку. Акпан Джеремі Кенні з Нігерії говорить, що є багато речей, за які він полюбив Україну:
“В Україні добре, мені подобаються люди, а ще тут дуже красиво, гарні дівчата, гарні друзі. Їжа інша, але я звикаю. І Шевченко мені теж подобається, хоча і складно вчити”.
