Історія розвитку морського навчального закладу в Херсоні
(1834-2025)
У 2024 році Херсонська державна морська академія відзначила своє 190-річчя. Академія є спадкоємницею традицій найпершого на території України морського закладу освіти – Херсонського училища торговельного мореплавства, заснованого у 1834 році. На сьогодні осередок освіти в Херсоні є найстарішим діючим центром морської освіти серед країн Чорноморського регіону.
Створення та розвиток Херсонської державної морської академії невід’ємно пов’язано з історією розбудови міста Херсона як центра європейської торгівлі, кораблебудування та підготовки моряків, заснованої на носіях вітчизняних традицій судноплавства в Азовсько-Чорноморському регіоні.
За майже два століття, освітній заклад мав чотирнадцять реорганізацій, які відображають зміни історичних реалій, політичних контекстів та державних кордонів. Академія пройшла усі етапи освітньої парадигми підготовки фахівців для торговельного флоту та сформувала власну педагогічну та наукову школу:
І. Херсонське училище торговельного мореплавання (1834-1867).
ІІ. Херсонські морехідні класи другого розряду (1872-1879).
ІІІ. Херсонські трьохрозрядні морехідні класи (1879-1903) імені Олександра ІІ.
ІV. Херсонське училище малого плавання (1903-1904) імені Олександра ІІ з 1904 року.
VІ. Херсонське училище далекого плавання (1904-1920) імені Олександра ІІ до 1918 року.
VІІ. Херсонський технікум водного транспорту (1920-1922).
VІІІ. Херсонська морська профтехнічна школа (1922).
ІХ. Херсонський робітничий технікум водного транспорту (1922-1928).
Х. Херсонський морський технікум (1929-1941).
ХІ. Херсонське морехідне училище (1944-1996) імені лейтенанта Шмідта з 1970 року.
ХІІ. Херсонський морський коледж (1996-2007).
ХІІІ. Вищий навчальний заклад «Херсонський державний морський інститут» (2007-2011).
ХІV. Херсонська державна морська академія (з 2011 року).
Відкриття у 1834 році училища мореплавства, яке мало готувати «вільних штурманів» для купецьких суден на Чорному морі, збіглося з започаткуванням цеху «вільних матросів» для окремих поселень на Придніпров’ї. У межах Російської імперії вважалося, що нащадки козацького населення на Півдні України та на узбережжях Чорного й Азовського морів мають традиції та схильність до мореплавства. Херсон ставав центром морехідної освіти.
До чотирирічної програми викладання в училищі, окрім загальноосвітніх та спеціальних предметів, входили іноземні мови: грецька, турецька, італійська та французька. Паралельно існував клас, який випускав «вільних корабельників» для потреб місцевого суднобудування.
Від самого початку училище було унікальним та затребуваним осередком освіти, що знайшло своє відображення в листуванні Тараса Шевченка з братом Варфоломієм у 1859-1861 роках щодо навчання племінників у Херсоні.
22 вересня 1859. «С.-Петербург. 1859, 10 сентября. …Пишеш, що тебе не було дома, що ти хлопців возив у Херсон. Добре зробив єси! Та тілько чи притокмив ти їх у те училище торгового мореплаванія? Якщо притокмив, то молися Богу та лягай спати: з хлопців будуть люде… тілько треба спать на одно око…».
17 жовтня 1860. «5 октября. …Спасибі тобі ще раз!…Каленика поцілуй тричі за мене і скажи йому, що як добре знатиме математику, то астрономію і навігацію за пояс заткне. Отак і скажи… Бувай здоровий! Твій брат і друг Т. Ш.…».
10 лютого 1861. «29 генваря 1861…Ось що! Вчора заходив до мене прощаться полковник Антонович, він сьогодня поїхав в Одесу. Антонович сей — один із самоглавних членов Общества пароходства и торговли в Одесі. Я просив його за твого Каленика, і він мені сказав от що: щоб ти йому не барившися написав, которий Каленикові год і чому він преимущественно учився в Херсоні: чи навігації, чи механіки, чи математики?…»
Загалом, за чверть століття кваліфікацію «вільного штурмана» в училищі отримало двісті вихованців. Деякі випускники працевлаштовувалися до Британської Ост-Індійській компанії капітанами та їх помічниками.
З 1867 року морська освіта зазнає концептуальних змін. Реформа системи підготовки моряків із закритого, напіввійськового характеру, переслідує доступність, простоту з акцентом на практичну підготовку, наближеність кваліфікації до регіональних потреб. Освітні заклади починають існувати в формі морехідних класів, а Херсонщина стає визнаним центром підготовки моряків. Класи, за ініціативи та співфінансування місцевих громад, започатковують у Херсоні (1872 р.), Бериславі (1874 р.), Голій Пристані (1875 р.) та Олешках (1884 р.).
Найвищий статус мали морехідні класи в Херсоні, які виступали місцем складання кваліфікаційних іспитів для учнів більшості класів, відкритих для потреб чорноморського регіону.
До початку ХХ ст. Херсонські трьохрозрядні морехідні класи здійснюють підготовку штурманів та шкіперів каботажного плавання та штурманів далекого плавання. Для освітніх потреб класів у 1882 році міською радою зведено окрему будівлю, а за рахунок судновласників на подвір’ї зведено макет-тренажер судна з вітрильним озброєнням. Оснащення та базу морехідних класів у Херсоні вважають зразковими та найкращими серед подібних закладів. За чверть століття вони виховали майже тисячу моряків-судноводіїв та заклали основу перепідготовки на механіків для потреб судноплавства, закладу зі спеціальної підготовки яких ще не існувало в морській освіті Чорноморського регіону.
На початку ХХ ст. відбувається чергова реформа морської освіти, викликана вже значним домінуванням пароплавів та пароплавств над приватним каботажним вітрильництвом у торговельному мореплавстві. На місце морехідних класів приходять морехідні школи та училища малого чи далекого плавання, виникає окремий напрямок підготовки парових механіків. У 1904 році заклад освіти реорганізовується до училища далекого плавання з трирічним періодом навчання для здобуття звання штурмана малого або далекого плавання. З цього часу започатковується носіння однотипного форменного одягу, англійська мова остаточно витісняє французьку та стає обов’язковою для вивчення.
Рівень знань вступників до училища далекого плавання суттєво підвищився, а випускники отримали можливість продовжувати навчання в закладах освіти вищого рівня. Наприклад, Володимир Кедровський, один із провідників відродження українського війська за доби Української революції 1917-1921 років, після закінчення навчання в училищі вступає до Одеського університету.
Училище та курсанти-моряки стають візитівкою міста, більше 500 випускників стають судноводіями, серед капітанів пароплавів на Чорному морі переважають вихованці з Херсона. Херсонське училище в цей час користується особливим авторитетом болгар, а велика кількість випускників заклали основу судноплавства Болгарії. Під час Першої світової війни, у 1915 році, з Латвії в Херсонське училище далекого плавання були евакуйовані трикласні підготовчі школи: Луб-Езерну, Дондангерну, Ангерну.
Друга чверть ХХ ст. –– найдраматичніший період в історії морського закладу освіти. Соціальні та класові підходи відображаються на постійних реорганізаціях чи спробах поглинання, що відображається на назві закладу: технікум водного транспорту, морська профтехнічна школа, робітничий технікум водного транспорту, морський технікум.
З 1929 року на навчання до Херсонського морського технікуму допускаються жінки. Гендерна рівність стосується і підготовки спеціалістів з експлуатації морського торговельного флоту, розпочатої з 1930 року. Виклики часу 30-х років ХХ ст. не оминули навчальний заклад: репресії та гоніння на викладачів та вихованців, масове направлення випускників на перепідготовку для служби у військово-морському флоті. Саме так з Херсонським морським технікумом пов’язані легендарний підводник Григорій Щедрін (випускник 1932 року) та перший начальник Грузинського пароплавства Анатолій Качарава (переслідувався за походження у 1929 році).
За цей період заклад випустив більше 10 тисяч судноводіїв та суднових механіків (з 1924 року) для морського флоту, серед яких – біля 100 жінок.
З початком німецької окупації міста, у серпні 1941 року, заклад призупинив свою діяльність. Натомість, окупаційна влада відкрила Херсонську морську школу, яка існувала у 1942-1943 роках, з судноводійним (штурманським), судномеханічним та рибоводно-іхтіологічними відділами.
У 1944 році, зі звільненням Херсона, морський заклад поновлює роботу як морехідне училище закритого типу для підготовки кадрів судноводіїв, судномеханіків, технологів судноремонту з повним державним забезпеченням курсантів.
У 1952 році на баланс училища передають за репараціями від Німеччини вітрильник «Товариш». Трищогловий барк стає символом міста та залучається до зйомок багатьох художніх фільмів. В якості навчально-виробничого судна Херсонського морехідного училища барк «Товариш» стає переможцем міжнародних вітрильних регат «Операція Вітрило» (1974 та 1976 років), учасником регати «Колумб», присвяченої 500-річчю відкриття Америки. Світової слави навчальний заклад здобуває завдяки начальнику училища – капітану вітрильника Олегу Ванденку.
За півстоліття своєї історії училище, яке містяни почали називати «Централка», виховала більше 30 тисяч морських фахівців: штурманів, механіків, радистів, електромеханіків (з 1959 року).
Найкращим свідченням історичної доцільності та довершеності морського закладу освіти в Херсоні є те, що іменами його випускників названо географічні об’єкти та більше тридцяти суден носять імена його випускників.
У 1996 році морехідне училище було реорганізовано в Херсонський морський коледж другого рівня акредитації.
У 2007 році, за розпорядженням Кабінету Міністрів України № 414-р від 13.06.2007 р. та відповідно наказу Міністерства освіти і науки України № 500 від 16.06.2007 р., на базі діючого морського коледжу і приватного морського інституту було створено Вищий навчальний заклад «Херсонський державний морський інститут». 15 червня 2011 року Урядом прийнято розпорядження «Про утворення Херсонської державної морської академії».
Після подій 24 лютого 2022 року Херсонська державна морська академія вимушено релокована до міста Одеси. Під час російської окупації Херсона відбулась спроба відкриття «фейкової» морської академії та привласнення її історії. Слава Україні!